У Швейцарії проживає близько 2,4 млн іноземців, що становить 26–27 % від усього населення. Українська діаспора у країні зростає, але більшість громадян перебуває у Швейцарії саме завдяки тимчасовому статусу колективного захисту S, а не за довгостроковими дозволами на проживання.
Для імміграції до Швейцарії необхідно спочатку отримати дозвіл на тимчасове проживання, який видається залежно від мети переїзду, наприклад для роботи, навчання або сімейного возз’єднання. Щоб стати постійним резидентом Швейцарії, українцю потрібно легально прожити в країні 10 років. Для отримання громадянства Швейцарії необхідно також перебувати на території держави 10 років та на момент подання заяви мати постійне місце проживання в країні.
Швейцарія відома високим рівнем життя та сильною економікою. Країна входить до десятки найкращих у світі за показниками добробуту, а ВВП на душу населення перевищує 85 500 EUR. Серед інших переваг, які доступні резидентам країні:
Попри всі перелічені можливості та переваги, життя у Швейцарії має свої недоліки. Один із ключових мінусів — це висока вартість життя. Швейцарія залишається однією з найдорожчих країн Європи. Витрати на житло, страхування та базові потреби тут значно вищі, ніж ті, до яких звикли українці. На вашу адаптацію може негативно впливати те, що у державі є чотири офіційні мови — німецька, французька, італійська та ретороманська. Їх використання регламентується правилами конкретного кантону, тому для комфортного життя та успішного працевлаштування необхідно вміти вільно спілкуватися за нормами відповідного регіону.
Ще однією особливістю є складність отримання ПНП. Система імміграції у Швейцарії вважається досить складною через її багаторівневу структуру. Рішення приймаються на федеральному і кантональному рівнях, а правила можуть відрізнятися залежно від регіону.
Законодавством Швейцарії передбачено декілька імміграційних маршрутів. Тимчасовий захист S дозволяє українцям швидко легалізуватися без проходження стандартної процедури набуття притулку. Цей статус дає можливість працювати, навчатися та отримувати соціальну підтримку, але він пов’язаний із рішеннями уряду і не гарантує довгострокового проживання у країні. Щоб залишитись на території Швейцарії після закінчення дії програми, потрібно перейти на один зі стандартних видів ПНП.
Отримання посвідки на проживання є основним шляхом до довгострокового перебування у Швейцарії. У місцевій міграційній системі діє кілька типів ПНП:
Дозвіл на проживання у Швейцарії завжди прив’язаний до конкретної підстави. Якщо у вашому житті відбулися важливі зміни (нова робота, інший навчальний заклад чи інакший сімейний стан), про це потрібно повідомити міграційні органи та оновити статус. ПНП надається на обмежений строк, тому її необхідно регулярно продовжувати й щоразу підтверджувати, що всі умови міграційного законодавства виконуються.
Переїзд до Швейцарії з паспортом ЄС відбувається на більш простих умовах. Хоча країна не є членом ЄС, між нею та Євросоюзом діє Угода про вільне пересування осіб. Доступ до роботи відкритий без перевірки ринку праці й без квот, а дозвіл на проживання оформлюється швидше та з меншими вимогами. Далі зупинимося на ключових підставах для оформлення ПНП у Швейцарії.
Отримати дозвіл на проживання у Швейцарії для роботи можуть переважно іноземці з високою кваліфікацією, а також відповідною освітою та досвідом. Для іноземців з третіх країн діє принцип пріоритету місцевого ринку праці, тобто роботодавець має довести, що серед громадян Швейцарії та країн ЄС або ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі) не знайшлося відповідних кандидатів.
Оформлення дозволу на проживання відбувається через роботодавця. Компанія звертається до кантональної влади та обґрунтовує потребу в найнятті іноземця. Умови контракту повинні відповідати місцевим стандартам, а заробітна плата має бути на рівні, типовому для конкретної професії та регіону. У Швейцарії відсутня єдина мінімальна зарплата — вона встановлюється на рівні окремих кантонів або визначається колективними трудовими договорами. Наприклад, у Женеві ставка має бути не меншою від 26 EUR за годину, що відповідає 4600 EUR на місяць за умови повної зайнятості.
Для отримання робочого дозволу ви повинні підтвердити свою кваліфікацію дипломом університету, професійними сертифікатами або релевантним досвідом роботи. Для громадян третіх країн діє система квот, яка регулярно корегується з урахуванням економічної ситуації, рівня безробіття та потреби у кваліфікованих кадрах. На рік влада виділяє приблизно 8500 дозволів.
ПНП зазвичай видається на один рік і є прив’язаною до конкретного роботодавця. Посвідку можна продовжити за умови збереження робочого місця. Перехід до іншої компанії потребує отримання нового дозволу. У разі звільнення потрібно уточнити свій статус в міграційній службі. У деяких випадках влада може дати вам час для пошуку нової роботи. Але такі рішення завжди приймаються індивідуально.
Заснування компанії у Швейцарії може стати підставою для отримання ПНП. Проте бізнес має бути реальним, прибутковим і економічно обґрунтованим. Кандидат на ПНП подає бізнес-план, який повинен містити інформацію про джерела фінансування, можливість створення робочих місць і перспективи розвитку компанії. Рішення приймається на рівні кантону, котрий оцінює відповідність бізнесу економічним інтересам регіону. Без такого обґрунтування отримати дозвіл на проживання практично неможливо.
Для бізнесу, що відкривається у Швейцарії, можна обрати одну з численних організаційних форм: індивідуальне підприємництво, товариство з обмеженою відповідальністю або акціонерне товариство. Як мінімум один із керівників компанії повинен мати право на проживання та роботу в країні.
У разі схвалення заявки претенденту видається короткостроковий дозвіл L або B, зазвичай на один рік. Можливість продовження статусу залежить від того, чи реально працює ваш бізнес, чи сплачуються податки, чи демонструє компанія стабільні результати.
Якщо у вас є родичі, які є громадянами або резидентами Швейцарії, можете оформити дозвіл на проживання через возз’єднання родини. Закон дозволяє переїзд чоловікові/дружині та дітям до 18 років. Родичі на утриманні теж можуть скористатися сімейною ПНП.
Ви можете отримати дозвіл на проживання типу B, за умови що партнер є громадянином Швейцарії. Діти до 12 років зазвичай отримують статус разом із батьками, а старшим доведеться подати окрему заяву. Після 5 років спільного проживання та виконання вимог інтеграції у вас з’явиться можливість отримати постійний статус.
Якщо член вашої сім’ї має тимчасовий дозвіл на проживання, ви також можете приїхати до нього. У цьому випадку сторона, що приймає, повинна підтвердити наявність достатнього доходу, житла та відсутність залежності від соціальної допомоги. ПНП тоді видається на строк дії статусу спонсора. У разі зміни сімейних обставин право на проживання може бути переглянутим.
Посвідку на проживання можна продовжити, якщо ви прожили разом у Швейцарії не менше трьох років і вже адаптувалися до життя в країні, наприклад маєте роботу та спілкуєтеся однією з державних мов на базовому рівні. Це також можливо, якщо у вас і вашого партнера є спільні діти. Статус не анулюють у випадках, коли відбувалося домашнє насильство. Кожна ситуація розглядається окремо, тому остаточне рішення влади залежить від конкретних обставин.
Якщо ви вступили до акредитованого університету або іншого навчального закладу у Швейцарії, то можете отримати відповідний дозвіл на проживання у період здобуття освіти. Для цього потрібно підтвердити факт зарахування та наявність достатньої кількості коштів для проживання. Зокрема, необхідно мати близько 21 700 EUR на рік або від 2700 EUR на місяць. Як доказ можна надати виписку з власного банківського рахунку або фінансову гарантію від родича, який проживає у Швейцарії.
Дозвіл видається на період проходження освітньої програми та продовжується, якщо вона триває. Під час навчання дозволено працювати — зазвичай не більше 15 годин на тиждень протягом семестру та повний робочий день під час канікул. Після отримання диплома ви маєте право залишитися в країні на період до 6 місяців для пошуку роботи за спеціальністю й потім змінити підставу перебування на робочу.
За швейцарськими законами фінансово незалежні іноземці можуть оформити резидентський статус без права на роботу. Такий формат зазвичай обирають пенсіонери або люди зі стабільними джерелами доходу.
Для отримання посвідки на проживання на підставі фінансової незалежності необхідно підтвердити наявність достатніх матеріальних ресурсів для покриття витрат, включно з харчуванням, одягом, транспортом, зв’язком, побутовими витратами, дозвіллям і базовими освітніми потребами. Наразі у Швейцарії встановлений прожитковий мінімум у розмірі 1150 EUR на місяць для однієї особи.
Посвідка на проживання такого типу видається на один рік. Рішення щодо її продовження приймається на рівні кантону після фінансових перевірок.
У Швейцарії з 2022 року діє механізм тимчасового захисту для громадян України. Вони можуть швидко отримати право на проживання без оформлення статусу біженця. Наразі Рада ЄС продовжила дію програми до березня 2027 року.
Після завершення тимчасового захисту у країні можна залишитися лише за умови переходу на іншу ПНП. Кожну заяву влада розглядає індивідуально з урахуванням рівня інтеграції кандидата, знання ним однієї з державних мов, стабільності доходу та дотримання законодавства. Участь у державних інтеграційних програмах підвищує шанси на отримання довгострокового статусу.
Імміграція у Швейцарію з України відбувається у кілька послідовних етапів:
Визначення підстави та підготовка документів.
Спочатку необхідно визначити офіційну причину переїзду та сформувати відповідно до неї досьє. Згідно з вимогами кантональної міграційної служби, вам необхідно мати закордонний паспорт, заповнену анкету, документ, що підтверджує підставу перебування (трудовий контракт, запрошення з університету або сімейні свідоцтва), докази наявності доходу чи фінансових ресурсів, договір оренди житла, довідку про несудимість і медичне страхування.
Отримання національної візи (категорія D).
Для перебування в країні понад 90 днів потрібно оформити довгострокову візу. Заяву подаєте особисто ви до посольства або консульства Швейцарії за місцем проживання. Оформлення візи коштує 116 EUR для дорослих осіб та 58 EUR для дітей. Розгляд документів займає від 10 до 12 тижнів, оскільки досьє перевіряють різні установи. У прийнятті рішення беруть участь консульство, кантональна міграційна служба та Державний секретаріат з питань міграції (SEM).
В’їзд до країни та подання заяви про ПНП.
Впродовж 14 днів після в'їзду потрібно зареєструвати своє місце проживання та почати процес оформлення дозволу на перебування в країні. У деяких кантонах, наприклад в Женеві, можна завантажити документи через електронні сервіси. Адміністративний збір за розгляд заяви складає 108–152 EUR.
Очікування результатів розгляду заяви та отримання карти резидента.
Перевірка документів займає від одного до трьох місяців, залежно від кантону та складності справи. Після ухвалення позитивного рішення вас запрошують для здачі біометричних даних. Готову карту надсилають поштою протягом двох тижнів після надання вам дозволу на проживання. Також документ можна забрати особисто.
Отримання статусу постійного резидента.
Через 10 років перебування у країні ви маєте право отримати дозвіл на постійне проживання у Швейцарії. Важливу роль відіграють умови проживання, зокрема стабільність доходу, відсутність залежності від соціальної допомоги, факт довгострокової оренди житла, дотримання законів і рівень інтеграції.
Після набуття статусу резидента у Швейцарії ви повинні виконати низку обов’язкових формальностей, від яких залежить законність вашого подальшого перебування в країні. Без чинної страховки жити в країні не можна. Поліс медичного страхування має бути оформлений протягом трьох місяців після переїзду.
Паралельно відбувається підключення до системи соціального захисту. Окремо оформлювати в ній номер (AHV) зазвичай не потрібно. Його автоматично присвоюють після початку роботи або реєстрації в системі соціальних внесків. У випадку працевлаштування процедуру ініціює роботодавець, а підприємці подають заявки особисто до кантональної компенсаційної каси. Надалі цей номер використовується як основний ідентифікатор у податковій і соціальній системі Швейцарії.
Якщо з вами їдуть діти, варто заздалегідь подумати про їх навчання. Шкільна освіта у Швейцарії є обов’язковою, тож одразу після прибуття дитину потрібно записати до місцевої школи.
Щоб жити у Швейцарії спокійно та не мати проблем зі статусом, важливо вчасно продовжувати посвідку на проживання. Зазвичай документи готують наперед, ще до завершення терміну дії актуального статусу. Відсутність чинного дозволу на проживання здатна створити серйозні проблеми з законом. Вас можуть притягнути до відповідальності з грошовими санкціями або навіть позбавити волі до одного року. Окрім того, міграційні органи мають право винести рішення про обов’язковий виїзд із країни, а за його невиконання — застосувати примусове виселення. Додатково може бути встановлена кількарічна заборона на повторний в’їзд (в окремих випадках триває понад 5 років), причому вона може поширюватися не лише на Швейцарію, але і на інші країни Шенгенської зони.
Швейцарія формує одне з найсприятливіших середовищ для професійної реалізації та підприємницької діяльності. Протягом багатьох років країна очолює Глобальний індекс інновацій — вона відома потужною науковою базою, сучасними технологіями та сприятливими умовами для бізнесу. Тому у Швейцарії можна легше знаходити партнерів, впроваджувати інноваційні рішення та виходити на міжнародні ринки.
Важливою перевагою є баланс між роботою та відпочинком. У представників більшості професій тривалість робочого тижня обмежена 45 годинами. Фактично середній графік вкладається у приблизно у 40 годин. Водночас кожен працівник має право щонайменше на 4 тижні оплачуваної відпустки на рік, що закріплено у положеннях трудового кодексу.
На якість життя великою мірою впливає навколишнє середовище. У Швейцарії чисте повітря та доглянуті вулиці, навіть у невеликих містах. Озера, гори та зелені зони часто знаходяться поруч з житловим простором, тому відпочинок або активності на свіжому повітрі легко вписуються у щоденний графік.
Швейцарія у багатьох людей асоціюється з комфортом, безпекою та стабільністю. Але життя тут має свої нюанси, про які зазвичай не замислюються іноземці. Один із них — соціальна дистанція. Швейцарці дуже цінують особистий простір і приватність. Через це новим резидентам доводиться досить довго формувати коло спілкування.
Ще одна складність є пов’язаною із самою інтеграцією. Влада Швейцарії очікує, що нові резиденти поступово включатимуться у місцеве життя — вивчатимуть мову, дотримуватимуться правил і взаємодіятимуть із суспільством. Тому під час продовження статусу або переходу на ПМП потрібно підтверджувати рівень інтеграції. Наприклад, для дозволу C вимагається рівень володіння мовою відповідного кантону від A2 (усно) та A1 (письмово). Але навіть носії стандартної німецької, французької чи італійської в повсякденному житті активно використовують місцеві говірки. Таким чином, навіть якщо людина формально знає мову, вона все одно може відчувати дискомфорт у спілкуванні.
Швейцарія приваблює велику кількість кваліфікованих фахівців, тому навіть із хорошим досвідом знайти роботу може бути не так просто. У місцевих компаніях часто оцінюють не лише професійні навички кандидатів, але і знання мови та наявність місцевого досвіду. У результаті процес пошуку роботи навіть у популярних сферах може тривати довго.
Потрібно також розуміти, що отримання посвідки на постійне проживання у Швейцарії займає 10 років. Увесь цей період ви живете з тимчасовим дозволом, який потрібно регулярно переоформлювати. Кожне продовження пов’язане зі збором документів, перевірками даних і витратами. Навіть якщо ви маєте у Швейцарії роботу та стабільний дохід, в більшості випадків статус потрібно підтверджувати щороку.
Що потрібно для переїзду у Швейцарію
Як переїхати у Швейцарію. Дізнайтеся про способи переїзду до Швейцарії та умови отримання дозволу на постійне проживання. Основні кроки еміграції з України.
Переїзд в Італію: умови та порядок імміграції
Як переїхати в Італію на ПМЖ: робота, навчання, бізнес, возз’єднання сім’ї. Чи можна отримати тимчасовий захист зараз. Умови імміграції в Італію з України.
Як переїхати в Австрію: все, що потрібно знати про легалізацію та життя в країні
Що потрібно, щоб переїхати жити в Австрію: підстави для легалізації, необхідні документи. Порядок імміграції та особливості переїзду в Австрію з України.