Як отримати громадянство Італії в 2026 році

Громадянство Італії — один зі способів імміграції в ЄС для українців, 171 тисяча з яких вже отримали тимчасовий захист у цій державі. Але найбільше прибуття та формування діаспори відбувалося з 2001 по 2011 роки. Щоб натуралізуватися в Італії в загальному порядку, необхідно прожити тут на легальних підставах 10 років. Доведеться підтвердити володіння державною мовою та виконати умови угоди про інтеграцію, що передбачає знання основних елементів культури країни та соціальної взаємодії.

Італійське громадянство відкриває безвізовий доступ у 177 країн світу, право безстрокового проживання будь-де у ЄС, із вільним працевлаштуванням або веденням бізнесу. Нижче детально розглянемо, як отримати цей статус у 2024 році.

Чому варто отримати громадянство Італії: за та проти

Громадянство Італії дає такі переваги, яких не мають власники одного лише українського паспорта:

• безвізові подорожі по всьому світу, за винятком деяких азійських та африканських країн;
• визнання італійського громадянства за своїми неповнолітніми дітьми за умови спільного проживання з ними;
• поселення в будь-якому регіоні Європейської економічної зони без формальностей, із правом працевлаштування та ведення підприємництва;
• повний набір прав італійського громадянина, зокрема виборчих та політичних;
• доступ до європейських банківських, кредитних продуктів, програм підтримки та грантів для бізнесу, стартапів;
• можливість оптимізації податкових витрат залежно від регіону проживання;
• правовий захист із боку італійського консульства у будь-якій країні.

Обов’язки громадянина Італії не дуже обтяжливі. В країні відсутня військова служба за призовом. Мінуси у зазначеного статусу такі:

• заплутана та некваплива бюрократія, до якої доведеться звертатися для отримання адміністративних послуг;
• у разі проходження державної чи військової служби (а це пов’язано з присягою) в інших країнах, участі в роботі міжнародних організаціях, з якими Італія не співпрацює, — можливість позбавлення громадянства;
• для українців, які мають другий паспорт, це теоретична можливість позбавлення громадянства на батьківщині, але така загроза майже ніколи не буває реалізованою.

Деякі мінуси має життя в Італії (але не паспорт). В країні найвищий серед всього ЄС акциз на бензин (0,73 EUR за літр), прогресивний та вищий, ніж у третіх країнах, податок на прибутки фізичних осіб (від 23%). Невеликі заклади та магазини закриваються на вихідні, тривалі обідні перерви, спекотно влітку. Крім того, побутові звички та темперамент місцевих жителів не всім до вподоби.

Що потрібно для отримання італійського громадянства

Через натуралізацію за загальним правилом отримати громадянство можна через 10 років легального проживання в країні (не враховуючи часу на розгляд заяви на натуралізацію) за таких умов:

• відсутність погроз для національної та громадської безпеки;
• наявність достатнього щорічного прибутку (8 263 для одного набувача, 11 362 для сімейної пари та 516 EUR на кожну дитину), що виключає право на отримання соціальної допомоги від держави;
• знання усної італійської мови на рівні не нижчому за В1, а письмової — на рівні А2;
• виконання угоди про інтеграцію, що передбачає набуття знань із культури, політичного устрою, зокрема вивчення мови (крім деяких категорій іноземців);
• виконання зобов’язань зі сплати податків та обов’язкового соціального страхування за попередній строк проживання;
• відсутність судимості за певні злочини, хоча ця вимога застосовується індивідуально на розсуд влади;
• наявність житла.

Щоб отримати громадянство, потрібно набути період проживання із посвідкою резидента. Вона видається лише за умови підписання угоди про інтеграцію, за якою кандидату нараховуються так звані кредитні бали, причому він одразу отримує 16 балів. Після цього заявник зобов’язаний відвідувати спеціальні курси з вивчення культури, історії, політичного устрою, віддати дітей у школу, опанувати італійську мову, обрати лікаря, оформити медичне страхування. Коли внаслідок виконання угоди за 2 роки іноземець поступово здобуває ще бали (мінімум 30 із врахуванням перших 16), він за дотримання інших умов вважається гідним продовження ПНП. Деякі залікові пункти є опціональними: укладання шлюбу, працевлаштування, реєстрація індивідуального підприємця (ІП), профорієнтація тощо.

Якщо заявник ухиляється від відвідування курсів, вчиняє правопорушення, має заборгованість зі сплати податків або періодично не надає довідок про результати, раніше надані зароблені бали відраховуються аж до нуля, після чого резидент підлягає депортації. Від підписання та виконання угоди звільняються іноземці з деякими розладами здоров’я, біженці, здобувачі виду на проживання з гуманітарних міркувань чи для возз’єднання сім’ї, діти до 16 років. Якщо мовні навички в кінці 10-річного проживання підвищуються до В1, особа може натуралізуватися (за виконання інших умов).

Оброблення заяви на натуралізацію урядом може тривати до 3 років, тож зазначений вище 10-річний строк — не максимальний для набуття італійського громадянства. Простіше переїхати в ЄС, скориставшись спрощеною програмою отримання румунського, польського або болгарського паспорта. Процедура триває від одного року, після чого можна без обмежень жити будь-де у Євросоюзі, зокрема в Італії. Щоб скористатися цим варіантом, запишіться на консультацію до імміграційних юристів.

Основні документи

Документи на громадянство Італії подаються за переліком, що охоплює відомості щодо конкретного етапу набуття статусу — від запиту візи до отримання паспорта. Повний пакет містить:

• фотографії 35 х 45 мм, актуальні на дату проходження етапів набуття громадянства;
• чинна посвідка на проживання, а до її оформлення — документи відповідно до підстав резидентства;
• чинний національний чи закордонний паспорт;
• реєстровий витяг про право власності на житло або договір оренди, декларація гостинності сторони, яка приймає тощо;
• довідка про несудимість із країн попереднього проживання;
• для здобувачів віком до 14 років — довідка про відвідування італійської школи;
• свідоцтва про народження та шлюб — залежно від наявності сім’ї та її складу, у разі зміни прізвища;
• декларація про прибуток (для підприємців), довідка про заробітну плату, закордонну пенсію чи інші підтвердження легального матеріального забезпечення;
• сертифікат складання іспиту на знання італійської мови від акредитованої установи або атестат про отримання не менше ніж 5-річної середньої/вищої освіти в країні;
• довідки про проходження етапів інтеграції, що подаються в кінці перших 2 років у Єдине вікно імміграційної служби;
• медична страховка від приватної фірми або обласної служби охорони здоров’я, оформлена до подання заяви на ПНП;
• довідка про отримання ІПН;
• згода відсутнього батька на натуралізацію дітей до 18 років або свідоцтво про його смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав тощо.

Документи, отримані за межами країни, перекладаються італійською та посвідчуються нотаріально.

Вартість отримання

Щоб пройти процедуру набуття громадянства Італії, потрібно запланувати такі загальні витрати:

Способи отримання паспорта Італії

Отримати громадянство може італієць за народженням або за національним походженням, іноземець за оптацією (в результаті зміни державного кордону) або репатріант. Нижче буде розглянуто варіанти, що корисні для громадян України та їхніх дітей.

Шлюб або інші сімейні стосунки з громадянином

Закон про громадянство Італії дозволяє натуралізацію подружжя італійця, якщо вони спільно проживали на території країни 2 роки після укладання шлюбу або 3 роки за кордоном. Упродовж цього строку не повинно бути розлучень і випадків роздільного мешкання. Зазначений період скорочується удвічі за наявності спільних або всиновлених дітей.

Громадянство надається іноземній дитині, всиновленій італійцем. Якщо дитина набула повноліття, потрібно, щоб вона легально прожила в країні після всиновлення 5 років.

Італійське громадянство автоматично набуває дитина разом із будь-яким батьком-іноземцем. Для цього до загального пакета документів додається заява, підписана обома батьками. Починаючи з 16 років для неповнолітнього потрібне окреме досьє з його особистою заявою.

Народження чи виявлення на території

Іноземець, який народився в Італії та легально жив у ній до 18 років, після набуття повноліття має один рік, протягом якого може отримати громадянство шляхом декларації такого наміру, без будь-яких вимог до батьків.

Якщо неповнолітній українець буде знайдений на території країни без відомостей про його громадянство (наприклад, за відсутності батьків із паспортами), він буде визнаний італійцем.

Наявність громадянства іншої країни ЄС

Українець, який має громадянство будь-якої іншої держави Євросоюзу (наприклад, Польщі, Румунії, Болгарії), має право просити паспорт Італії через 4 роки проживання на території останньої. І це зручніше, ніж чекати 10 років. Замість інтеграції достатньо надати диплом навчального закладу, що визнається в країні, а також підтвердити знання мови на рівні В1.

Державна служба в італійському уряді

Українці можуть просити громадянство після 5 років служби в уряді Італії, незалежно від території, де вона відбувається. Наразі шанси скористатися такою можливістю в іноземців невеликі, але в суспільстві постійно виникають дискусії на предмет прийняття за контрактом в армію іммігрантів, в парламенті з’являються відповідні законопроєкти. Є рішення суду, за якими відмова іноземцям у державній службі визнається дискримінаційною. Освіченим українцям, які знають італійську мову, варто відстежувати урядові ініціативи, що можуть надати нові можливості з отримання громадянства.

Натуралізація в загальному порядку

Якщо іммігрантам із третіх країн недоступний жоден із вищезазначених варіантів, італійське громадянство отримати можна шляхом натуралізації. Це потребує набуття 10-річного строку проживання з резидентським статусом ПНП — посвідкою на проживання, який надається за наявності однієї з нижченаведених підстав тривалого перебування в республіці:

• Гуманітарні міркування.
  Свідки деяких злочинів, потерпілі від трудової експлуатації, торгівлі людьми, жертви домашнього насильства, а також особи, які відбули покарання у неповнолітньому віці та потребують ресоціалізації, можуть розраховувати на резидентство. До них застосовуються деякі поблажливі правила щодо пакета документів, сплати зборів і виконання інших формальностей. Але доведеться укласти угоду з поліцією, судом, слідством у справі викриття та припинення правопорушень. Ця ПНП дає змогу працювати, навчатися та користуватися соціальними послугами.
• Виключні події.
  Законодавство Італії передбачає окремі процедури запиту ВНП з гуманітарних міркувань для іноземців, які масово приїжджають до країни через загальновідомі обставини на батьківщині. Такими можуть бути стихійні лиха або війна. В останньому випадку йдеться про тимчасовий захист, яким користуються українці.
• Працевлаштування.
  Італійський або іноземний роботодавець, зареєстрований у країні, може укладати трудові договори з українцями. Перший подає запит на залучення іммігранта до роботи в межах квот для певних країн та професій, а також підтверджує, що іноземець буде забезпечений медичним обслуговуванням і житлом (матеріальним покриттям витрат на нього). Цю ПНП можна використовувати і для самозайнятості, якщо виконано всі інші умови щодо початку такої діяльності. У деяких випадках може знадобитися реєстрація у відомствах, що здійснюють регуляцію у професійній галузі (наприклад, у медицині, ядерній енергетиці), та підтвердження диплома (кваліфікації). Цифрові кочівники та віддалені працівники отримують резидентство на такій самій підставі та схожим чином.
• Самозайнятість і підприємництво.
  Іноземці, які бажають працювати за самостійно визначеними умовами, можуть просити ПНП, якщо ця діяльність не обмежена законом для громадян Італії та ЄС. Те ж саме вимагається для індивідуальних підприємців, а також засновників компаній, осіб, які мають намір займати в них керівні посади. Доведеться стати на облік у комерційному реєстрі, підтвердити кваліфікацію, за необхідності отримати ліцензію. Важливо мати власний регулярний прибуток, адже в такому разі не допускається спонсорська підтримка іноземця стороною, яка приймає.
• Возз’єднання сім’ї.
  ПНП на цій підставі видається у разі клопотання сторони-резидента, яка приймає. Запросити для спільного проживання можна своє подружжя, дітей останнього чи своїх, родичів-утриманців до 3-го ступеня спорідненості, які не можуть працювати. Водночас певні вимоги висуваються і до резидента. Він повинен мати житло, відповідне за нормою площі до кількості осіб, яких він приймає, а також постійне матеріальне забезпечення для кожного з них у розмірі соціальної допомоги. Цю ПНП без перекваліфікації можна використовувати для будь-якої діяльності (ІП, працевлаштування, самозайнятості), не забороненої для іноземців.
• Тривале лікування.
  Іноземець, який має намір скористатися медичними послугами Італії, надає декларацію від відповідного закладу. У ній мають бути зазначені тип терапевтичних заходів, їх тривалість, розмір суми забезпечення та інші умови, що детально прописані у відомчих регламентах. Існують урядові гуманітарні програми з лікування іноземців, участь у яких погоджується з профільним міністерством. Заяву на ПНП може подати також член сім’ї здобувача резидентства або інша зацікавлена особа (спонсор, супровідник).
• Інвестування.
  Іноземні інвестори можуть купити ПНП шляхом таких внесків:

ПНП видається за умови підтвердження наявності зазначених коштів та письмової гарантії їх інвестування впродовж 3 місяців після прибуття до Італії. Цей тимчасовий статус дає змогу працювати на умовах самозайнятості після реєстрації та, якщо вимагається, ліцензування діяльності.

• Волонтерська діяльність.
  Українці віком від 25 до 35 років можуть отримати ПНП через участь в некомерційних суспільно корисних програмах. Для цього необхідне членство або робота в організації, внесеної до певної категорії Єдиного державного реєстру. З цією ж метою можна діяти через офіційно зареєстровану церкву. Знадобиться договір із відповідною організацією, де зазначаються способи здійснення волонтерської діяльності, джерела і розміри матеріально-житлового забезпечення іноземця, умови його навчання, зокрема мовного.
• Дослідження.
  Українцям із вищою освітою доступна посвідка на проживання, якщо вони будуть запрошені науковим інститутом, внесеним у перелік Міністерства просвіти, університетів і наукових досліджень. Знадобиться договір із закладом, де прописані умови матеріального забезпечення іноземця, номер його медичного поліса, назва, мета і тривалість дослідницької програми, порядок надання житла тощо. Після закінчення договору іноземець може просити ПНП на рік для пошуку роботи або започаткування бізнесу в напрямку, пов’язаному з його дослідженнями.
• Особливі заслуги.
  ПНП за клопотанням префекта може бути наданий особі, яка взяла участь у затриманні злочинця, врятувала людей від серйозної небезпеки, запобігла чи зменшила матеріальних збитків від лиха, відновила і підтримала порушений громадський порядок. Також через надання резидентства оцінюються особисті здобутки на благо людства та престижу Італії.
• Навчання.
  Тимчасовий статус можна запросити для проходження другого циклу навчання (від 14 років у середній школі), набуття професійної чи вищої освіти. До загальних документів студент додає наказ про зарахування, договір із навчальним закладом, а після отримання ПНП може працювати не більше ніж 20 годин на тиждень паралельно з навчанням.
• Релігійна діяльність.
  Зареєстрована в Італії церква видає декларацію, що іноземець запрошується для релігійного служіння, забезпечується харчуванням, житлом і не виконуватиме платної роботи. Також конгрегація, що відправляє представника, підтверджує своєю довідкою його релігійну приналежність, мету та тривалість його відрядження. Ці два документи додаються до загального досьє на ПНП за цією підставою.

Який порядок набуття громадянства в Італії

Громадянство Італії шляхом натуралізації набувається через виконання таких послідовних дій:

Чи можна мати подвійне громадянство: Італії та України

Італія дозволяє множинне громадянство, а Україна — ні. Якщо Міністерство зовнішніх справ останньої якимось чином дізнається про натуралізацію українця в іншій державі, то може ініціювати процедуру позбавлення громадянства на батьківщині. Але такі випадки майже не відомі.

Угоди про подвійне громадянство між двома країнами не існує, тож у відносинах із кожною — біпатрид буде розглядатися лише як їх громадянин, а не іноземець.

Як отримати права громадян Італії простіше всього

Набуття громадянства Італії триває 10 років, а фактично до 13 років, якщо враховувати строки оброблення заяви на натуралізацію. Це надто довго, якщо метою є переїзд до ЄС або його паспорт. Існують вигідніші шляхи отримання останнього — через репатріацію в Польщу, Болгарію або Румунію.

Громадянства зазначених держав українцям можливо набути всього за рік, без попередньої інтеграції, проживання та з мінімальним знанням мови. З цим статусом без обмежень у правах і строках можна жити будь-де у Євросоюзі, зокрема в Італії. Ба більше — подавати заяву на італійський паспорт громадянам країн ЄС дозволяється вже через 4 роки проживання у республіці.

Щоб скористатися спрощеним варіантом оформлення паспорта країни Євросоюзу, вам знадобиться консультація імміграційних юристів.