Як біженцям з України залишитись у Німеччині після війни

В Німеччині зареєстровано понад 1,2 млн людей, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й мають тимчасовий захист за Директивою ЄС та параграфа 24 місцевого закону про перебування. За статистикою Німеччина залишається головною країною надання притулку в ЄС: тут зосереджена приблизно третина всіх українців, які користуються тимчасовим захистом у Союзі.

Майже всі українці в Німеччині продовжують жити саме на підставі статусу за параграфом 24, тоді як інші типи посвідок на проживання отримали лише одиниці. Опитування серед біженців свідчать, що значна частина українців розглядає Німеччину як країну тривалого проживання. Більша частина переміщених осіб хоче залишитися тут надалі, а серед тих, хто приїхав пізніше, цей показник наближається до 70 %. Тож потреба в переході від тимчасового дозволу до більш стабільного статусу ставатиме дедалі актуальнішою.

Умови перебування біженців з України в Німеччині зараз

Відповідно до рішення Ради ЄС, режим тимчасового захисту було продовжено до 4 березня 2027 року, а федеральний уряд Німеччини закріпив цю позицію на національному рівні. Отже, усі посвідки, оформлені за цією підставою, що будуть чинними на 1 лютого 2026 року, подовжуються автоматично. Жодних заяв, запису до відомства у справах іноземців чи додаткових перевірок не вимагається, а сама картка може залишатися дійсною навіть із попередньою датою.

Разом із цим уряд Німеччини оновив правила в’їзду та уточнив критерії, за якими визначається право на тимчасовий захист для тих, хто прибуває зараз. Ці зміни стосується насамперед окремих категорій громадян третіх країн, які проживали в Україні до початку вторгнення: для них критерії доступу до параграфа 24 стали суворішими й тепер оцінюються індивідуально. Натомість для громадян України порядок залишився незмінним — вони можуть в’їхати без візи до 90 днів і подати заяву на тимчасовий захист. Федеральні землі також отримали додаткові вказівки щодо того, як застосовувати оновлені правила, щоб забезпечити єдину практику по всій країні.

Втім, умови параграфа 24 для українців повністю зберігаються. Дозвіл дає можливість жити в Німеччині, одразу працювати або відкривати бізнес, отримувати соціальну допомогу, користуватися медичним страхуванням, а дітям — відвідувати школи та дитсадки. Уряд окремо підкреслює, що ці гарантії діятимуть протягом усього періоду продовженого захисту.

Загалом, можна сказати, що політичний курс Німеччини дещо змістився. Замість надзвичайного реагування, характерного для перших місяців війни, держава переходить до моделі «захист із вимогою інтеграції». Мова не йде про намір «вигнати всіх» чи залишити в країні лише працездатних. Навпаки, уряд відкрито декларує, що українці можуть залишатися до завершення дії Директиви ЄС, але водночас очікує активної участі в економічному та соціальному житті Німеччини.

Основний акцент робиться на працевлаштуванні: федеральні агентства публікують дані про зростання зайнятості серед українців і прямо вказують, що інтеграція в ринок праці є ключовою умовою стабільності. Уряд не зобов’язує біженців працювати, однак посилює стимули: доступ до соціальної підтримки все більше прив’язується до участі в інтеграційних курсах, підтвердження пошуку роботи чи навчання.

Що потрібно для того, щоб лишитись у Німеччині після війни

Щоб залишитися в Німеччині після війни, кожній родині доведеться визначитися між двома стратегіями. Перша — перехід із 24 параграфа на інший тип ПНП (Aufenthaltstitel) на одній зі стандартних підстав. Друга — отримання паспорта однієї з країн ЄС, що взагалі знімає питання посвідок, строків дії, продовжень і залежності від політичних рішень.

Перехід на звичайну тимчасову посвідку дає можливість залишитися в Німеччині після завершення дії тимчасового захисту. Це реальний варіант для тих, хто вже працює, навчається, веде бізнес або має родича у статусі резидента чи громадянина країни. Оформлення ПНП надає власникам:

• право легально жити в Німеччині на визначений строк;
• можливість офіційно працювати або вести підприємницьку діяльність;
• доступ до державних медичних послуг;
• можливість навчатися в місцевих школах та університетах ;
• право подорожувати країнами ЄС та Шенгенської зони без віз строком до 90 днів протягом кожного півріччя;
• можливість запросити до себе родину та об’єднатися з близькими;
• право отримання ПМП та німецького громадянства в майбутньому.

Кожен тип дозволу має свої умови та строки дії. Якщо підстава зникає, наприклад, припиняється робота чи навчання, вашу посвідку можуть не продовжити.

Натомість отримання паспорта ЄС дозволяє жити й працювати у будь-якій європейській країні, зокрема й в Німеччині без віз, дозволів, перевірок чи оновлення документів. Статус громадянина ЄС має необмежений строк і не залежить від наявності роботи, контракту чи навчання. Для багатьох саме оформлення європейського паспорта виявляється швидшим і значно простішим шляхом до стабільного життя в Європі, ніж багаторічна натуралізація в Німеччині.

Параграф 18 — працевлаштування

Щоб перейти з тимчасового захисту на ПНП через працевлаштування, вам насамперед потрібна офіційна пропозиція від німецького роботодавця. Далі місцева служба зайнятості перевіряє, чи підходить вакансія під вашу кваліфікацію та чи відповідає ваша зарплата встановленим вимогам. Мінімальний річний поріг доходу має становити від 43 759 EUR для дефіцитних професій та нових працевлаштованих резидентів.

Дозвіл на проживання зазвичай видають на один рік. Продовження Aufenthaltstitel можливе за умови, що трудові відносини залишаються чинними. Якщо ви хочете змінити роботодавця, потрібно повідомити про це міграційну службу. У більшості випадків подається онлайн-заява і додається новий трудовий договір. У разі звільнення ви маєте право оформити допомогу по безробіттю та отримати час для пошуку нової роботи.

Щойно знайдете нового роботодавця, вам необхідно подати трудовий договір на погодження. Після схвалення ви можете й надалі користуватися чинною посвідкою або, за потреби, оформити інший дозвіл — такий тип ПНП, що відповідає вашому новому робочому контракту.

Параграф 21 — підприємницька діяльність

Посвідка на проживання за параграфом 21 передбачена для тих, хто хоче залишитися в Німеччині як підприємець або самозайнята особа. Щоб перейти на цей тип ПНП, потрібно довести, що ваш бізнес має економічне значення для регіону або сприяє розвитку сфери, у якій ви плануєте працювати. Ваш річний дохід має становити не менше 41 000 EUR.

Зазвичай ПНП на підставі 21 параграфа видається на строк до трьох років та може бути продовжений, якщо весь цей час ваш бізнес працює успішно й підтверджує свою стабільність. Ви можете розширювати та змінювати формат роботи своєї компанії або переходити в іншу нішу, але тільки за умови, що діяльність і надалі відповідає вимогам §21: бізнес залишається фінансово стабільним, економічно виправданим і не створює ризику звернення для отримання державної підтримки.

Параграф 16 — навчання

Посвідка на навчання видається тим, хто вступив до державного або визнаного німецького університету. Для оформлення ПНП необхідно надати підтвердження про зарахування до ВНЗ та докази фінансових гарантій. На вашому банківському рахунку має бути щонайменше 11 904 EUR на рік згідно з офіційними розрахунками потреб студентів. Студентський дозвіл на перебування видається на строк до двох років і може продовжуватися до завершення навчання, але загальна тривалість проживання за цією підставою не може перевищувати 10 років.

Під час навчання дозволено працювати до 120 повних або 240 неповних днів на рік. У деяких випадках університет може підтвердити потребу в додатковій зайнятості, але зазвичай робота понад цей ліміт потребує окремої згоди відомства у справах іноземців. Студент має право змінювати спеціальність після 18 місяців навчання, але лише за умови, що загальний термін освітнього процесу не перевищує дозволені десять років. Після завершення навчання посвідку можна продовжити ще на 18 місяців для пошуку роботи.

Параграф 27 — возз’єднання сім’ї

Якщо ви перебуваєте в Німеччині за тимчасовим захистом, але маєте родичів, які є німецькими резидентами чи громадянами, ви можете перейти з параграфа 24 на посвідку для сімейної імміграції. До возз’єднання допускаються подружжя, зареєстровані партнери та неповнолітні члени родини. Діти до 16 років можуть приєднатися без додаткових умов, а для дітей від 16 до 18 років потрібно підтвердити здатність до інтеграції — наприклад, знання німецької мови на базовому рівні, успішне навчання або інші ознаки того, що вони зможуть адаптуватися до життя в Німеччині.

Фінансову спроможність і житлові умови підтверджує той член сім’ї, який приймає вас до себе: він показує свій дохід, оформлює для вас медичну страховку та має надати договір оренди, що відповідає вимогам щодо мінімальної житлової площі. Посвідку для возз’єднання видають на строк дії дозволу родича, з яким ви об’єднуєтесь. Після переходу ви отримуєте право на роботу, якщо ваш чоловік або дружина також має це право. Доступ до ринку праці залежить від статусу вашого основного члена сім’ї.

Як змінити параграф 24 та отримати дозвіл на проживання в Німеччині

Процедура переходу від одного параграфа на інший відрізняється від первинного оформлення дозволу на проживання в Німеччині, адже ви вже знаходитесь на території Німеччини та маєте чинний статус. Процес виглядає таким чином:

Паспорт країни ЄС на спрощених умовах – ефективне рішення для українців

Для тих, хто не хоче залежати від дозволів на проживання, продовжень, зміни параграфів та адміністративних ризиків, паспорт однієї з країн ЄС, який можна отримати за спрощеною процедурою, стає найстабільнішим варіантом. Він повністю знімає обмеження щодо переїзду, роботи, доступу до медицини, освіти та відкриває можливість жити в будь-якій державі Євросоюзу, зокрема й в Німеччині, без оформлення ПНП, інтеграційних перевірок чи вимог щодо доходу.

У деяких країнах ЄС існують програми, завдяки яким громадянство можна отримати значно швидше, ніж через класичну натуралізацію в Німеччині. Наприклад, паспорт Болгарії чи Румунії за спрощеною процедурою стає доступним вже через 12-18 місяців. При цьому не потрібно ані жити в обраній країні, ані складати іспити зі знання державної мови. Це реальна альтернатива для українців, які планують залишитися в Європі надовго й хочуть уникнути залежності від міграційного статусу.