Посвідка на проживання в Норвегії

Посвідка на проживання в Норвегії — це документ, що дає право легально жити, працювати за трудовим контрактом чи відкривати власну справу в межах королівства, користуватися медичними та соціальними послугами, а також подорожувати країнами Шенгенської зони. Підставами для отримання дозволу може бути робота, навчання, возз’єднання з родиною, підприємництво, наукові програми чи гуманітарний захист. Усі заявки розглядає Норвезьке управління у справах імміграції (UDI).

Термін дії норвезького виду на проживання зазвичай не перевищує трьох років, але статус можна продовжувати, якщо зберігаються підстави, на яких його було здобуто. Після трирічного безперервного проживання в країні залежно від категорії, ви можете подати заяву на статус постійного резидента. Для того щоб отримати громадянство Норвегії, потрібно прожити в країні щонайменше 8 з останніх 11 років із дійсними дозволами, мати достатній дохід і скласти мовний іспит.

Типи дозволів на проживання в Норвегії

Перебування в Норвегії без оформлення виду на проживання (ВНП) можливе лише до 90 днів за півріччя, виключно з короткостроковою метою, яка не пов’язана з постійним проживанням. Це можуть бути туристичні поїздки, службові відрядження або короткі освітні програми. Для роботи, навчання у вищих навчальних закладах, відкриття бізнесу чи возз’єднання з родиною обов’язковою умовою є оформлення резидентського статусу. У країні існують два основні типи посвідок: тимчасова та постійна.

Тимчасовий вид на проживання в Норвегії оформлюється на період від одного до трьох років і може подовжуватися, якщо умови залишаються чинними. Він не лише підтверджує законність вашого перебування в королівстві, а й відкриває доступ до ключових прав резидента:

• право на здійснення трудової або підприємницької діяльності, залежно від типу дозволу;
• доступ до якісної медицини, включно з первинною допомогою та лікуванням;
• право на безоплатне навчання для дітей резидентів із гарантованим зарахуванням до державних закладів освіти;
• можливість отримувати соціальні гарантії, включно з фінансовою допомогою, державними виплатами та пенсійними відрахуваннями;
• вільне пересування країнами Шенгенської зони, без віз та бюрократії.

Право на постійне проживання (ПМП) в Норвегії можна набути після трьох або п’яти років легального перебування за тимчасовими посвідками. Для оформлення ПМП потрібно мати щонайменше 27 902 EUR річного доходу (близько 2325 EUR на місяць) до сплати податків та скласти усний іспит із норвезької мови на рівні від A2 та тест із суспільствознавства. Постійний статус, на відміну від тимчасового, діє безстроково та повністю зараховується до строку осілості для набуття громадянства.

Способи отримання посвідки на проживання в Норвегії

Оформити статус норвезького резидента можна на різних підставах, і саме від цього вибору залежатиме, як довго ви зможете залишатися в країні, які матимете права та наскільки гнучким буде ваш статус. У межах дії ВНЖ ви можете змінити роботодавця, перейти до іншого університету чи скоригувати умови проживання, але все це потребує погодження з міграційною службою. Розглянемо докладніше, які можливості відкриває закон для тих, хто планує залишитися в країні.

Працевлаштування

Робоча посвідка на проживання в Норвегії може бути надана за умови, що у вас є офіційний трудовий договір із місцевим роботодавцем. Контракт повинен охоплювати не менше 80 % робочої ставки та гарантувати оплату й умови, визначені стандартами норвезького ринку праці.

Від вас очікується наявність вищої освіти, професійного навчання тривалістю щонайменше три роки або підтвердженого досвіду роботи. Якщо ваша спеціальність належить до регульованих спеціальностей, як-от медицина, вам необхідно мати відповідну ліцензію, а ваш диплом потрібно визнати на території Норвегії.

З 1 вересня 2025 року діють оновлені вимоги до рівня доходу. Для посад, що потребують ступеня магістра, річна заробітна плата має становити не менше 51 380 EUR (близько 4280 EUR на місяць) до сплати податків. Для робіт, де достатньо рівня бакалавра, мінімальний річний дохід встановлено на рівні 44 811 EUR (приблизно 3735 EUR на місяць).

Термін дії посвідки напряму залежить від вашої посади та кваліфікації. Якщо у вас є диплом чи професійна освіта, ВНЖ зазвичай дають на три роки. А коли ви влаштовуєтесь на роботу без високих вимог до освіти або через агентство, дозвіл часто обмежують лише одним роком. Ваші найближчі члени сім’ї (чоловік / дружина та неповнолітні діти) можуть подавати документи на оформлення виду на проживання одночасно з вами, в такому разі рішення про надання статусу приймається паралельно з розглядом вашої заяви.

Якщо ви вирішите змінити роботодавця, але залишитеся на тій самій посаді, повторне оформлення посвідки не потрібне. Достатньо повідомити поліцію за місцем проживання протягом 7 днів після початку нової роботи. У випадку переходу на іншу посаду чи зміни сфери діяльності, обов’язково потрібно подати нову заяву та дочекатися схвалення міграційної служби, перш ніж розпочати роботу.

У разі втрати роботи ви зобов’язані повідомити про це поліцію протягом 7 днів і можете залишатися в Норвегії ще до 6 місяців для пошуку нового місця праці. Якщо протягом цього часу ви влаштуєтеся на роботу з тими самими вимогами, що й попередня, додаткових формальностей не буде. Проте, якщо нова посада відрізняється за кваліфікацією чи умовами, доведеться подавати нову заяву.

Підприємницька діяльність

Підприємці можуть отримати посвідку на проживання в Норвегії, але умови залежать від того, чи створюєте ви бізнес у самій країні, чи керуєте компанією за кордоном із виходом на норвезький ринок.

Якщо ви плануєте діяти як самозайнята особа з власним бізнесом в Норвегії, ви маєте зареєструвати компанію та реально брати участь в її діяльності. Як форму власності дозволено лише індивідуальне підприємництво (ENK). Ви маєте займатися тільки цим бізнесом, без підробітків на інших замовників. При цьому діяльність має відповідати вашій освіті чи професійній кваліфікації, а прибуток компанії повинен становити щонайменше 27 902 EUR на рік (або 2325 EUR на місяць) до сплати податків. Документ видається на один рік та може продовжуватися при збереженні умов оформлення.

Якщо у вас є бізнес за кордоном, ви можете отримати посвідку лише як самозайнята особа з контрактом на конкретні завдання в Норвегії. Тобто у вас має бути договір з норвезькою компанією, яка замовляє у вас послуги. Зарплата за цим контрактом має бути не нижчою за звичайний рівень у країні (від 3735 до 4280 EUR на місяць, залежно від рівня освіти). Дозвіл оформлюється максимум на два роки, але до стажу проживання враховується тільки той час, коли ви реально перебуваєте в Норвегії.

Сімейне возз’єднання

Сімейне возз’єднання дозволяє тим, хто вже оселився в Норвегії, забезпечити спільне проживання з найближчими родичами на законних підставах. Отримати статус на цій підставі можуть:

• чоловік (дружина) та зареєстровані партнери за умови реального спільного проживання;
• співмешканці, якщо відносини тривають не менше двох років або у вас є спільна дитина;
• діти до 18 років, якщо хоча б один із батьків несе батьківську відповідальність;
• наречені можуть отримати дозвіл терміном до 6 місяців для укладення шлюбу, але цей дозвіл не продовжується.

При возз’єднанні з родиною ви маєте виступити спонсором та забезпечити членів своєї сім’ї житлом та грошима. Якщо заяву подано після 1 лютого 2025 року, ваш дохід має бути не менше 35 714 EUR на рік (2976 EUR щомісяця) до сплати податків. Крім того, потрібно продемонструвати, що за попередній рік ви заробили не менше 30 097 EUR. Якщо звернення по ВНП до 1 лютого, застосовуються попередні вимоги: поточний річний дохід має становити не менше 30 134 EUR (2511 EUR на місяць), а дохід за минулий рік — не менше 28 297 EUR. Статус для членів сім’ї зазвичай надається на такий самий строк, як і дозвіл спонсора.

Навчання

Норвезьку посвідку на проживання можна отримати при вступі до середньої чи народної школи, професійного училища, університетського коледжу, університету або релігійного навчального закладу. В усіх випадках обов’язковим є підтвердження житла та наявність коштів на життя. У 2025 році мінімальна сума становить 1300 EUR на місяць або 14 307 EUR на рік, якщо не встановлено інші спеціальні вимоги. Підтвердити наявність грошей можна кількома способами:

• показати власні кошти на рахунку в норвезькому банку;
• надати підтвердження гранту, стипендії або студентського кредиту на потрібну суму;
• показати офіційний трудовий контракт на неповну зайнятість, який покриває частину витрат, а решту — власні кошти чи стипендія.

Діти можуть отримати дозвіл на здобуття освіти у старшій середній школі, зокрема за програмами обміну чи у спеціалізованих закладах — спортивних або музичних. Документ видається на час навчання та потребує підтвердження фінансування. Оскільки йдеться про неповнолітніх, до Норвегії разом із дитиною мають приїхати батьки, які відповідатимуть за її утримання.

Для здобуття освіти в університетському коледжі чи університеті потрібно бути зарахованим на акредитовану програму та навчатися на денній формі, адже дистанційна форма не допускається. Якщо курс триває один семестр, потрібно мати 6503 EUR на осінній або 7804 EUR на весняний період і підтвердити наявність коштів на наступний термін. Гроші повинні бути на рахунку в норвезькому банку чи на депозиті навчального закладу, допускаються кредити, гранти або їх поєднання. Якщо навчання платне, необхідно підтвердити оплату або надати довідку про звільнення від неї. Також обов’язково мати житло в Норвегії та підтвердження, що після здобуття освіти ви плануєте повернутися додому.

Студентський ВНЖ дає право працювати до 20 годин на тиждень протягом семестру та повний робочий день під час канікул, включно з дистанційною роботою. Вести власний бізнес або займатися індивідуальною трудовою діяльністю не можна. Час навчання, на який видається посвідка, не зараховується до стажу для подальшого отримання постійного дозволу на проживання.

Інші способи

Окрім стандартних підстав, в Норвегії існують додаткові варіанти для отримання дозволу на проживання, пов’язані з тимчасовими програмами або спеціалізованою діяльністю.

Дослідники зі ступенем магістра можуть отримати дозвіл для проведення наукової роботи в університеті чи коледжі. Для набуття статусу потрібно мати щонайменше 14 307 EUR на рік (1192 EUR на місяць), ці кошти можуть походити з грантів, зарплати від іноземного роботодавця або з особистих заощаджень. Дозволяється працювати до 20 годин на тиждень під час семестру та повний день на канікулах. Члени сім’ї мають право приєднатися за процедурою возз’єднання.

Посвідку на проживання з метою стажування можна отримати лише тоді, коли практика є частиною вашої освіти, здобутої за кордоном. Іншими словами, діяльність має відповідати спеціальності, яку ви вивчаєте. Подати заяву можуть кандидати віком від 18 до 30 років. Дозвіл видається на період до 6 місяців, а коли галузь передбачає довший період практики — до 12. Оплата здійснюється за колективними ставками у відповідній галузі або у формі гранту, який повинен забезпечувати щонайменше 1300 EUR на місяць. Продовжити таку посвідку неможливо.

Співробітники гуманітарних, некомерційних чи релігійних організацій також можуть отримати статус резидента, якщо мають офіційну пропозицію від міжнародної структури. Основна діяльність організації повинна бути неприбутковою, а умови праці — не нижчими від стандартних у Норвегії. Розмір заробітної плати має забезпечувати достатній рівень життя, а роботодавець зобов’язаний надати житло та покрити витрати повернення після завершення контракту. Дозвіл зазвичай видається строком на один рік.

ПНП після тимчасового захисту

Режим колективного (тимчасового) захисту продовжено до 4 березня 2027 року, що відповідає рішенню ЄС про продовження дії цієї програми для громадян України. Отже, усі власники статусу можуть і надалі легально проживати та працювати в Норвегії до зазначеної дати.

Згідно із Законом про імміграцію, тимчасовий колективний захист не є підставою для отримання статусу постійного резидента, але він надає право працювати та возз’єднатися з родиною. Після трьох років проживання з цим статусом (або після його закінчення) ви можете звернутися до Міграційної служби та оформити новий вид на проживання за стандартними підставами.

Основні вимоги та умови отримання виду на проживання

Перед поданням заяви на норвезький ВНЖ важливо переконатися, що ви відповідаєте всім базовим вимогам, встановленим міграційною службою:

• Наявність підстави
  Заявки на отримання посвідки розглядаються лише за наявності законної мети перебування в країні, підтвердженої документально, наприклад, трудовим договором, запрошенням від навчального закладу чи реєстрацією бізнесу.
• Фінансове забезпечення
  Сума, яку потрібно підтвердити для отримання ВНЖ у Норвегії, залежить від підстави. Для більшості дозволів вимоги коливаються від 14 307 EUR до 51 380 EUR на рік до сплати податків. Точний розмір визначається міграційною службою UDI відповідно до типу діяльності та має підтверджувати вашу здатність утримувати себе без звернення по соціальну допомогу.
• Медичне страхування
  Ваш страховий поліс повинен бути чинним на весь період проживання в Норвегії, охоплювати витрати на лікування, госпіталізацію та, за потребою, репатріацію (повернення на батьківщину з медичних причин).
• Наявність житла
  Щоб отримати посвідку на проживання, ви повинні мати підтверджене місце проживання в Норвегії та надати договір оренди, підтвердження від орендодавця або документ про право власності. Житло має розташовуватися в муніципалітеті, де ви навчатиметесь, працюватимете або здійснюватимете іншу діяльність, зазначену у вашій заяві.
• Несудимість
  Для отримання посвідки на проживання важливо не мати кримінального минулого. Влада Норвегії може вимагати довідку про несудимість із країни вашого походження або з держав, де ви проживали раніше, щоб підтвердити вашу законослухняність і право перебувати в країні на легальних підставах.

Процедура отримання дозволу на проживання та оформлення посвідки

Оформлення посвідки на проживання в Норвегії вимагає ретельної підготовки та проходження кількох послідовних етапів:

Необхідні документи

Для оформлення посвідки на проживання в Норвегії потрібно підготувати базовий пакет документів:

• чинний закордонний паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• заповнена анкета-заява на отримання ПНП;
• підтвердження підстави — трудовий договір, лист-запрошення від навчального закладу, документи про сімейні зв’язки, реєстрацію бізнесу тощо;
• фінансові гарантії — довідка про доходи, виписки з банківського рахунку або контракт, що підтверджує ваш стабільний прибуток;
• документ про наявність житла в Норвегії;
• медичне страхування;
• довідка про несудимість;
• квитанція про сплату адміністративного збору;
• дві актуальні кольорові фотографії паспортного формату.

Усі документи, видані не норвезькою або англійською мовою, мають супроводжуватися офіційним перекладом. Довідки, видані за межами Норвегії, повинні бути підтверджені апостилем або легалізовані через консульство, щоб підтвердити їх справжність. Копії мають бути чіткими й нотаріально засвідченими, інакше заяву можуть не прийняти або повернути на доопрацювання.

Важливі дії після отримання дозволу

Щоб закріпити свій статус норвезького резидента та мати повний доступ до державних послуг, важливо виконати кілька практичних кроків. Насамперед потрібно верифікувати місце проживання в Національному реєстрі населення (Folkeregisteret). Після реєстрації вам присвоюють національний ідентифікаційний номер (fødselsnummer) або тимчасовий D-номер, без якого неможливо оформити банківський рахунок, підписати трудовий договір або скористатися медичними послугами.

Далі ви автоматично потрапляєте до системи соціального страхування (Folketrygden), яка надає право на державну медицину, соціальні виплати та пенсійні відрахування. Для уточнення своїх прав і доступу до програм допомоги варто зареєструватися в місцевому відділенні служби NAV — норвезького управління праці та соціального захисту. Внески до системи є обов’язковими для всіх, хто отримує дохід у Норвегії. Їх розмір у 2025 році становить:

• 7,7 % від заробітної плати для працевлаштованих резидентів;
• 10,9 % для підприємців;
• 5,1 % для пенсіонерів.

Якщо ваш річний дохід менший за 8544 EUR, сплачувати внески не потрібно.

Також потрібно обрати свого сімейного лікаря через платформу Helsenorge.no. Підписання декларації дає право на безоплатне первинне обслуговування та направлення до спеціалістів. Якщо ви працюєте або плануєте працевлаштуватися, слід отримати податкову картку (skattekort). Без неї роботодавець не може виплачувати офіційну зарплату.

Продовжити тимчасову посвідку на проживання в Норвегії можна, якщо підстава, на якій вона була видана, залишається чинною — наприклад, ви й далі працюєте за тим самим контрактом або продовжуєте навчання. Подати заявку потрібно не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії картки, і зробити це можна онлайн через портал UDI або особисто в поліції за місцем проживання. Під час продовження слід повторно подати документи — дійсний паспорт, договір оренди житла, підтвердження доходів або трудовий контракт.

Після трьох років безперервного легального проживання в Норвегії ви можете отримати постійний дозвіл на проживання (Permanent residence permit). Протягом цього періоду необхідно дотримуватися законодавства та мати постійне джерело доходу, що дозволяє самостійно забезпечувати себе. Ваш мінімальний прибуток за останні 12 місяців має становити не менше 27 902 EUR до сплати податків. Приймаються кошти від роботи, підприємницької діяльності, здачі житла в оренду, пенсійних або страхових виплат, грантів державного фонду Lånekassen. Соціальні допомоги, одноразові виплати при народженні дитини або безробіття не враховуються.

Також для подання заяви на ПМП необхідно підтвердити знання норвезької мови на рівні не нижче А2 і скласти тест із суспільствознавства. Ви можете бути звільнені від іспиту, якщо вже навчалися норвезькою або саамською мовою, маєте сертифікати компетентності, успішно завершили курси в університетах Норвегії або маєте медичні протипоказання.

Типові труднощі імміграції в Норвегію

Попри чітко визначені правила, процес отримання посвідки на проживання в Норвегії часто супроводжується труднощами. Навіть за наявності законних підстав рішення міграційної служби може бути негативним, якщо документи або умови не відповідають вимогам норвезького законодавства. Нижче розглянемо найпоширеніші причини відмов, щоб ви могли підготуватися заздалегідь й уникнути помилок під час подання заяви або продовження дозволу.

Однією з головних причин відмови є порушення фінансових вимог. Норвезька міграційна служба суворо перевіряє, чи маєте ви стабільне та підтверджене джерело доходу, яке відповідає встановленим мінімальним межам. Якщо ви не можете надати офіційні документи про зарплату, прибуток від бізнесу або заощадження на весь період проживання, дозвіл не видається. Варто пам’ятати, що отримання соціальної допомоги автоматично свідчить про вашу матеріальну залежність і найчастіше призводить до відмови або відхилення заявки на продовження дозволу.

Ще одна типова причина — помилки чи неточності в поданих документах. Навіть незначні розбіжності між анкетними даними, паспортом або довідками можуть викликати підозру у міграційної служби. Доволі часто проблеми виникають через відсутність апостиля, неправильно виконані переклади або подання документів із простроченим терміном дії. Якщо дані не збігаються або довідки видані неуповноваженими установами, заяву можуть відхилити без можливості повторного розгляду.

Ще однією поширеною підставою для відмови є порушення умов, на яких надається дозвіл на проживання. Якщо ви працюєте, ваш контракт повинен бути офіційним, із зарплатою не нижчою за встановлену у вашій галузі, відповідати повній зайнятості та містити чітко визначену посаду. Роботодавець має бути зареєстрований у норвезькому реєстрі Brønnøysund і сплачувати податки — якщо він цього не робить, віза анулюється незалежно від вашої вини.

Для студентів головним критерієм є відвідування занять, складання іспитів і підтвердження успішності. Якщо ви залишили навчання або не подали довідку про продовження програми, ПНП не подовжують, навіть за наявності у вас коштів чи житла.

Крім цього, відмову може спричинити кримінальна історія чи адміністративне порушення — навіть незначні штрафи, борги перед податковою або порушення трудового законодавства. Норвегія суворо дотримується принципу доброчесності: будь-яке порушення правил проживання чи роботи без дозволу може стати причиною анулювання статусу.